спогадуватися
СПОГАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОГАДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що згадуватися 1. Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти... (Граб., І, 1959, 110); Мені спогадувались казки про чарівну гору (Л. Укр., III, 1952, 597); - За дорогу все промайне перед очима - і перша зустріч у Ялті, і нічне палюче море, і моя перша сповідь перед Тобою - сповідь з першої зустрічі. Зашумить дубовим шумом Зелений Гай під Гадячем, і спогадається моє берлінське лікування з невсипущою думою про Тебе (Драч, Іду.., 1970, 91).
2. тільки недок. Пас. до спогадувати 1. В «листку» ж тому, що сьогодні передали мені, і там моє ймення спогадується серед «борців, мучеників, героїв»... (Л. Укр., III, 1952, 679).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спогадуюся | спогадуємося |
2 особа | спогадуєшся | спогадуєтеся |
3 особа | спогадується | спогадуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спогадуватимуся | спогадуватимемося |
2 особа | спогадуватимешся | спогадуватиметеся |
3 особа | спогадуватиметься | спогадуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спогадувався | спогадувалися |
Жіночий рід | спогадувалася | |
Середній рід | спогадувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спогадуймося | |
2 особа | спогадуйся | спогадуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спогадуючись | |
Минулий час | спогадувавшись |