споглядання
СПОГЛЯДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. споглядати 1. Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку. У тому спогляданні застала Софію Надя, увійшовши в салон (Л. Укр., III, 1952, 503); Я йшов не поспішаючи, поринувши у споглядання давно знайомої дороги (Перв., Материн.. хліб, 1960, 7); Споглядання зір не задовольняло Стьопу. Його цікавили зорі, оскільки вони були об'єктом мрій про міжпланетну, а може, й міжзоряну подорож (Трубл., Лахтак, 1953, 179); Деякі хлопчаки так захопилися спогляданням, що за звичкою позасовували пальці в роти (Кир., Вибр., 1960, 205).
2. Заглиблення у свій внутрішній духовний світ; самозаглиблення, самоспоглядання. Глибока ерудиція, знання історії і культури народу присутні завжди в його [М. Рильського] творчості; .. не ліричне споглядання - а любов, не тлінь і порох живого єства, а безсмертя труда в людському існуванні хвилюють душу поета (Мал., Думки.., 1959, 12).
3. філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини. Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики - такий є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності (Ленін, 29, 1972, 142).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | споглядання | споглядання |
Родовий | споглядання | споглядань |
Давальний | спогляданню | спогляданням |
Знахідний | споглядання | споглядання |
Орудний | спогляданням | спогляданнями |
Місцевий | на/у спогляданні | на/у спогляданнях |
Кличний | споглядання | споглядання |