спокій
СПОКІЙ, спокою, ч. 1. Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. Тепла розкішна ніч вкривала землю й розливала спокій на усе, що животіло й дихало на землі (Н.-Лев., VII, 1966, 214); [Голос покликача:] Народе римський, спокою просить суд! (Сурми. Галас помалу втишується) (Л. Укр., II, 1951, 530); І крики, і рев, і жалібне мукання наповнили тиху світло-зелену поляну. Щез спокій, потопталася трава (Хотк., I, 1966, 137); В лісі було тихо, ніщо не порушувало його спокою й величі (Скл., Святослав, 1959, 14).
2. Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. За собою життя веселе, розкішне, без праці, без клопоту; перед собою - вбоге доживання віку,.. гірка турбота, замість спокою (Мирний, І, 1949, 370); Її повні, трохи бліді щоки спахнули рум'янцем, в тихих очах світились спокій та щастя (Коцюб., І, 1955, 69); Блаженна радість розливалася в Юринім єстві - такий схвильований патетичний спокій (Смолич, II, 1958, 99); Я хочу бути спокійний, я прагну спокою. Щоб не ворухнулась ані моя спустошена думка, ні мої важкі солдатські чоботи (Кол., На фронті.., 1959, 5).
Дай (дайте) спокій - вигук, що виражає вимогу перестати що-небудь робити, говорити і т. ін. [Люнця:] Тинцю! Чого ти причепилася до мене? Дай мені спокій, прошу тебе! (Фр., IX, 1952, 429); - Дай ти мені спокій з тим хазяйством, - одказав Ясь (Н.-Лев., І, 1956, 304); Обпали мене три баби, доконче в руку цілувати. - Лишіть! Дайте спокій! (Март., Тв., 1954, 207); Дати спокій: а) (кому) забезпечити спокійне існування, привести в стан душевної рівноваги. Люди мені так обридли, що ще й досі з трудом переношу їх, і тільки безлюддя дає мені спокій (Коцюб., III, 1956, 310); б) (кому, чому) облишити, не турбувати. Бачачи, що ця справа така болюча для нього, я дав спокій і не розпитував подробиць (Коцюб., III, 1956, 330); Ну, я дам спокій сій розмові, а то щось дуже довго виходить, а вже пора кінчать (Л. Укр., V, 1956, 133); Ремо дав йому спокій поміркувати (Досв., Гюлле, 1961, 87); в) перестати. Вчора від рання до полудня дощ дав спокій (Л. Укр., V, 1956, 343); Загубити (згубити, втрачати, втратити і т. ін. ) [свій] спокій - жити в постійних турботах, клопотах, в тривозі і т. ін. Того дня, коли Павло знайшов троянду в чагарниках, він загубив свій спокій (Томч., Готель.., 1960, 36); Він давно вже згубив свій спокій, давно його не стало, аж із тієї темної ночі, як він під гамазеями був (Гр., І, 1963, 257); Чим ближче було до пилипівки, тим більше Маланка втрачала спокій. Не давала спокою й Гафійці (Коцюб., II, 1955, 29); Лишати (лишити) в спокою див. лишати; Мати спокій див. мати2; Не давати (не дати) спокою кому - турбувати, тривожити, переслідувати кого-пебудь. У хаті півень був, здоровий та горлатий, Челядкам він спокою не давав (Гл., Вибр., 1951, 117); - З землею, значить,- знову подав голос хазяїн, якому Наталчина земля, видно, не давала спокою (Гончар, II, 1959, 219); Ми ішли походом бойовим, Не давали ворогу спокою (Шер., Життя.., 1947, 62); Багато думок не дають спокою Тарасові (Ів., Тарас. шляхи.., 1954, 203); Не знати; (не мати, не давати собі) спокою - жити в напруженні фізичному й моральному. - От тепер і старій Мотрі таки спочинок буде, а то сердешна мати не знала спокою ні вдень, ні вночі... (Мирний, І, 1949, 355); Маланка не мала спокою. Чутки про землю ожили з весною, наче посходили з зіллям укупі і з ним розростались (Коцюб., II, 1955, 42); Нема (немає, не було, не буде) спокою кому - хто-небудь зазнає турбот, клопотів, прикростей, тривоги і т. ін. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Мирний, І, 1949, 137); Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові - Денисові. Та не було їм ні спокою, ні затишку на старість: вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Тют., Вир, 1964, 240); Нема (немає) спокою від кого - кому-небудь доводиться зазнавати турбот, тривог, переслідувань від кого-небудь. - А тепер - немає нікому спокою від нього [стражника] (Мирний, IV, 1955, 358); - Вертитесь, нечистий вас носить! І тут мені немає від вас спокою! (Довж., І, 1958, 78); Оберігати спокій див. оберігати.
3. Повний відпочинок, бездіяльність. Нічого не читаю, хоч книжок і газет - скільки хочеш. Просто потребую спокою і самоти (Коцюб., III, 1956, 404); Положили мене днів на 2-3, думають, що перестане боліти [нога], як побуде в спокою (Л. Укр., V, 1956, 253); [Юрченко:] Стало погано. Серце. (Ховає ліки). Потім. Зараз найголовніше для хворого - спокій (Дмит., Драм. тв., 1958, 559).
Виходити (вийти) на спокій - відходити від справ, переставати працювати. - Та хутко старий наш дяк виходить на спокій, тоді буде тобі місце (Вовчок, VI, 1956, 245); Вічний (віковічний) спокій: а) за релігійними уявленнями - спокійне життя в раю після смерті. - Подайте милостинку убогому каліці за спасення своєї душі, за вічний спокій своїх родителів [батьків]... (Н.-Лев., VII, 1966, 135); [Річард (Чутно орган, грає Requiem.. Сідає коло вікна і слухає) :] О!.. відгук раю? Він обіцяє вічний спокій... спокій, та й годі... (Л. Укр., III, 1952, 122); б) смерть. Не думала [стара] про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він [бог] пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій (Стельмах, І, 1962, 33); Іти (йти, піти, одходити, одійти і т. ін. ) на спокій (до спокою): а) іти відпочивати. Все на спокій, на спочивок йшло по музиках (Вовчок, І, 1955, 170); * Образно. Сонце одходило до спокою, червоним світом обдаючи землю (Мирний, III, 1954, 92); б) помирати. Мажит Гафурі пішов уже на спокій. Але перед смертю своєю він шаблю ненависті класової молодшому поколінню поетів передав (Тич., III, 1957, 249).
4. Уміння володіти собою; витримка. Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто. Деякі грали у шахи (Довж., І, 1958, 241); - Перш за все - спокій,- сказав дзвінко наш командир (Ю. Янов., І, 1958, 91); - Товариші,- сказав він спокійно, і тільки незвичайна блідість обличчя показувала., якого зусилля волі коштує йому той спокій і стриманість (Гончар, III, 1959, 117); // Урівноваженість, стриманість характеру, натури. На виду у діда старечий спокій, а проте - гострий огняний погляд, котрий прикривали.. одстобурчені брови (Мирний, І, 1954, 165); Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому виду й високому чолі спокій і погорда... (Коцюб., І, 1955, 333); Тонко вигнуті брови [дівчини] то гостро хмурилися, то лагідно розбігались, надаючи одразу всьому обличчю виразу спокою, задоволення й сердечності (Гончар, III, 1959, 320).
@ Олімпійський спокій; Спокій олімпійця - надзвичайна врівноваженість, незворушність, стриманість. Керманичі вовтузять коло керми, щось підтесують, ладнають. Тепер тільки зрозумів я олімпійський їх спокій (Хотк., II, 1966, 396); - Зате на роботі [у Валерія Івановича] спокій олімпійця! - зауважила Марися (Гончар, Бригантина, 1973, 59).
5. Відсутність війн, громадських безпорядків, хвилювань і т. ін.; мир, порядок. Спокій буде на землі, як не стане паліїв війни (Укр.. присл.., 1955, 437); Треба спішити, доки спокій. Барикади ще не викінчені (Фр., VI, 1951, 156); Поки не було Гущі, в селі був спокій. Що тут казати. Гуща і Прокіп збунтували народ (Коцюб., II, 1955, 96); Ми - за мир і спокій, за те, щоб цвів наш сад в красі своїй по всій землі... (Сос., Вірші, 1954, 36); // Спокійне, тихе життя. На нього війнуло.. тим знайомим теплом їдальні,.. ситим спокоєм, який до вподоби був жінці і дратував Антона (Коцюб., II, 1955, 285); Ця весна відчутніше потривожила наман-ганський урівноважений спокій (Ле, Міжгір'я, 1953, 25); Ви ніде Легкого не шукаєте спокою. То ж сам народ у руки вам кладе Народного поета чисту зброю (Рильський, II, 1960, 167).
Іди в спокої (спокою), заст.- побажання щасливої дороги тому, хто відходить, від'їжджає. [Руфін:] Прощай, Семпронію. [Прісцілла:] Іди в спокою (Л. Укр., II, 1951, 477); Спокій тобі (вам), заст.- привітання з побажанням жити без хвилювань, клопоту і т. ін. [Тірца (повертаючись іти від них) :] Спокій вам, сестри! [Жінки:] І тобі спокій! (Л. Укр., II, 1951, 150).
6. Філософська категорія, що відображає відносну нерухомість, сталість предметів і явищ навколишнього світу. Всі тіла перебувають у відносному русі; кожен спокій, який спостерігаємо ми, є відносний (Фізика, І, 1957, 80).
7. бот. Стан рослини, при якому припиняється її ріст. Темпи змін у насінні або у вегетативному органі протягом періоду спокою.. визначаються природою рослини і умовами зовнішнього середовища (Овоч., 1956, 32).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спокій | спокої |
Родовий | спокою | спокоїв |
Давальний | спокоєві, спокою | спокоям |
Знахідний | спокій | спокої |
Орудний | спокоєм | спокоями |
Місцевий | на/у спокої | на/у спокоях |
Кличний | спокою | спокої |