спіл
СПІЛ сполу, ч. 1. заст. Спілка, союз. * Образно. - Поміняймось серцями.. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (Н.-Лев., IV, 1956, 234).
2. іст. Половинщина. - То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214).
@ Брати спіл у чому - те саме, що Брати участь (див. брати). Коні прихкали, неначе й вони брали спіл у герці, ставали гопки, били один одного копитами (Н.-Лев., VII, 1966, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спіл | споли |
Родовий | сполу | сполів |
Давальний | сполові, сполу | сполам |
Знахідний | спіл | споли |
Орудний | сполом | сполами |
Місцевий | на/у сполі | на/у сполах |
Кличний | споле | споли |