сполум'яніти
СПОЛУМ'ЯНІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати червоним від хвилювання, сорому, гніву і т. ін.; запалитися, почервоніти. Марина Хомівна, побачивши, як сполум'яніло Тамарине обличчя, швидко підбігла і силоміць потягла її за руку до гурту (Хижняк, Тамара, 1959, 168); Глянула на Михайла донька господаря, чорноока красуня Куляй, і вся сполум'яніла (Літ. Укр., 4. XII 1962, 1).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сполум'янію | сполум'яніємо |
2 особа | сполум'янієш | сполум'янієте |
3 особа | сполум'яніє | сполум'яніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сполум'янів | сполум'яніли |
Жіночий рід | сполум'яніла | |
Середній рід | сполум'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сполум'яніймо | |
2 особа | сполум'яній | сполум'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сполум'янівши |