сполячуватися
СПОЛЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОЛЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Ставати схожим на поляка звичаями, мовою, культурою, виглядом, характером і т. ін.; набувати польського вигляду, характеру; ополячуватися. Завзятий фанатик польський король Сигізмунд III постановив силою завести по всій Україні унію. Єзуїти розсипались по Україні й силували духовенство й народ до унії. Значніші православні пани приставали до католицької віри й сполячувались (Н.-Лев., VII, 1966, 23); Батько його, Родіон, не спокусився на обіцянки польських панів, не сполячився (Літ. Укр., 3.Х 1967, 1).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сполячуюся | сполячуємося |
2 особа | сполячуєшся | сполячуєтеся |
3 особа | сполячується | сполячуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сполячуватимуся | сполячуватимемося |
2 особа | сполячуватимешся | сполячуватиметеся |
3 особа | сполячуватиметься | сполячуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сполячувався | сполячувалися |
Жіночий рід | сполячувалася | |
Середній рід | сполячувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сполячуймося | |
2 особа | сполячуйся | сполячуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сполячуючись | |
Минулий час | сполячувавшись |