спортсменка
СПОРТСМЕНКА, и, ж . 1. Жін. до спортсмен. Кожний вимах - широкий розгін вправної спортсменки - наближав її ще на два метри до берега (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 71); На міжнародних змаганнях гімнасток, що відбулися у Швеції, чудових успіхів добилися радянські спортсменки (Рад. Укр., 29.III 1961, 4).
2. перев. мн., розм. Те саме, що спортивки. - Тіма, - закричав Льоня.. - А де твої сандалі або спортсменки? (Ів., Таємниця, 1959, 43); Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці - в широченних, добре відпрасованих штанях.., спортсменках і майках (Тют., Вир, 1964, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спортсменка | спортсменки |
Родовий | спортсменки | спортсменок |
Давальний | спортсменці | спортсменкам |
Знахідний | спортсменку | спортсменок |
Орудний | спортсменкою | спортсменками |
Місцевий | на/у спортсменці | на/у спортсменках |
Кличний | спортсменко | спортсменки |