споруджувач
СПОРУДЖУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто споруджує що-небудь, працює на спорудженні. Разом із споруджувачами траси метро трудяться будівельники другого мостозагону (Рад. Укр., 19.Х 1965, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | споруджувач | споруджувачі |
Родовий | споруджувача | споруджувачів |
Давальний | споруджувачеві, споруджувачу | споруджувачам |
Знахідний | споруджувача | споруджувачів |
Орудний | споруджувачем | споруджувачами |
Місцевий | на/у споруджувачі, споруджувачу, споруджувачеві | на/у споруджувачах |
Кличний | споруджувачу | споруджувачі |