спочування
СПОЧУВАННЯ, я, с., рідко. Те саме, що співчуття, співчування. Не треба їй ні сліз, ні спочування, їй треба тільки волі і простору (Л. Укр., І, 1951, 194); Галець-ка запримітила, що молода дівчина й думки не має гордувати нею та нехтувать, а питає з щирим спочуванням до її лихої долі (Н.-Лев., IV, 1956, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спочування | спочування |
Родовий | спочування | спочувань |
Давальний | спочуванню | спочуванням |
Знахідний | спочування | спочування |
Орудний | спочуванням | спочуваннями |
Місцевий | на/у спочуванні | на/у спочуваннях |
Кличний | спочування | спочування |