справдження
СПРАВДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. справдити і справдитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | справдження | справдження |
Родовий | справдження | справджень |
Давальний | справдженню | справдженням |
Знахідний | справдження | справдження |
Орудний | справдженням | справдженнями |
Місцевий | на/у справдженні | на/у справдженнях |
Кличний | справдження | справдження |