справуватися
СПРАВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., заст . 1. Поводитися певним чином. З польськими панками та управителями він [о. Артемій] так вмів справуватись, що вони дозволяли йому вивозити з своїх лісів деревні (Н.-Лев., IV, 1956, 45); - Як будеш зле справуватися, то.. будеш.. сидіти [в ямі] цілу ніч (Фр., II, 1950, 56).
2. Успішно виконувати яку-небудь роботу, якісь обов'язки і т. ін. - Громада присудила, щоб ти [Петрусь] жив у мене. Я тобі кривди не зроблю, але справуйся добре! (Фр., IV, 1950, 44); - Не забувай, синку, за нас та справуйся добре! (Коб., II, 1956, 89); - Як жіночка? - Гаманюк.. ухильно відповів: - Нічого.. справується (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 249).
3. Вести суперечку (у 1 знач.); сперечатися. Гірко скаржились одна одній на свою хатню неволю та справувались межи собою, хоч більше Дарка панні докоряла (Л. Укр., III, 1952, 632).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | справуюся | справуємося |
2 особа | справуєшся | справуєтеся |
3 особа | справується | справуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | справуватимуся | справуватимемося |
2 особа | справуватимешся | справуватиметеся |
3 особа | справуватиметься | справуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | справувався | справувалися |
Жіночий рід | справувалася | |
Середній рід | справувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | справуймося | |
2 особа | справуйся | справуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | справуючись | |
Минулий час | справувавшись |