справунок
СПРАВУНОК, нку, ч., розм . 1. Дрібні справи. Я ще й втомлена дуже тепер, - все-таки приходилось бігати за справунками різними, а мені біганина дарма не дається (Л. Укр., V, 1956, 106); Там, у місті, не зуміло його ніщо довше задержати, як скоро упорався [Івоніка].. із своїми справунками (Коб., II, 1956, 188).
2. Речі, пожитки і т. ін. Ще незношені вовняні порти, міцні ремінні постоли, корзно доброго тонкого хутра поверх лляної сорочки - весь справунок ще від Родима (Загреб., Диво, 1968, 77); Зібрала [Мальва] до вузлика свої справунки (найцінніше вже загодя перенесла до матері), замкнула хату й.. пішла до стайні забирати коня (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | справунок | справунки |
Родовий | справунку | справунків |
Давальний | справункові, справунку | справункам |
Знахідний | справунок | справунки |
Орудний | справунком | справунками |
Місцевий | на/у справунку | на/у справунках |
Кличний | справунку | справунки |