спрацьовувати
СПРАЦЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАЦЮВАТИ, юю, юєш, док . 1. неперех. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін. У відповідь на.. сигнал [радіолокаційної служби] спрацьовує кібернетичний пристрій, і [підводний] човен атакує корабель (Фізіол. ж., 4, 1960, 455); Якщо світла для зйомки бракує, затвор [фотоапарата] при натисканні не спрацьовує (Знання.., 11, 1967, 21); Встановлена на новому «Запорожці» й роздільна система гальм. Коли відмовив гальмовий привід до одного з коліс, спрацьовують інші (Роб. газ., 14.ХІІ 1974, 2).
2. перех. Дуже ослаблювати, знесилювати тривалою або важкою працею; // Переймати утомою (руки, ноги і т. ін.); // Важко працюючи, втрачати. Спрацьовувати силу.
3. перех., спец. Доводити до непридатності тривалою роботою.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спрацьовую | спрацьовуємо |
2 особа | спрацьовуєш | спрацьовуєте |
3 особа | спрацьовує | спрацьовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спрацьовуватиму | спрацьовуватимемо |
2 особа | спрацьовуватимеш | спрацьовуватимете |
3 особа | спрацьовуватиме | спрацьовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спрацьовував | спрацьовували |
Жіночий рід | спрацьовувала | |
Середній рід | спрацьовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спрацьовуймо | |
2 особа | спрацьовуй | спрацьовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спрацьовуючи | |
Минулий час | спрацьовувавши |