сприйманий
СПРИЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сприймати. Розбуджені сьогоднішніми зустрічами та розмовами і сприймані крізь хвилюючий усміх русявої дівчини - заграли [думки й образи] знов усіма своїми барвами (Головко, II, 1957, 416); Судження викликались у дітей запитаннями з приводу сприйманих ними предметів і явищ (Рад. психол. наука.., 1958, 182).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сприйманий | сприймана | сприймане | сприймані |
Родовий | сприйманого | сприйманої | сприйманого | сприйманих |
Давальний | сприйманому | сприйманій | сприйманому | сприйманим |
Знахідний | сприйманий, сприйманого | сприйману | сприймане | сприймані, сприйманих |
Орудний | сприйманим | сприйманою | сприйманим | сприйманими |
Місцевий | на/у сприйманому, сприйманім | на/у сприйманій | на/у сприйманому, сприйманім | на/у сприйманих |