спробувати
СПРОБУВАТИ, ую, уєш, док . 1. неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (Коцюб., І, 1955, 357); Люди було спробували знову провчити панів, та вони зразу ж викликали з Балти оренбурзьких козаків (Стельмах, І, 1962, 502); Пальці Тимка зовсім не гнулися. Спробував розстебнути гудзики на своєму кожушку, але з цього теж нічого не вийшло, і Тимко так і залишився сидіти не роздягшись (Тют., Вир, 1964, 469); // тільки наказ. сп. cпробуй, спробуйте, розм. Уживається як натяк на труднощі у здійсненні, виконанні чого-небудь. - Легко відстати від своєї частини, а спробуй в отакому розгардіяші знайти потім! (Головко, II, 1957, 535); Герой Соціалістичної Праці Гіталов ..починав з малого, а тепер дожени його, спробуй (Ю. Янов., II, 1954, 129); // Зважитися, насмілитися. [Мороз:] Спробував би ти не бути ударником у нашій бригаді... З борта скинули б [рибалки] (Корн., II, 1955, 216); - Ніхто вас пальцем не зачепить. - Спробувала б зачепити нас оця сопля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44); // тільки наказ. сп. cпробуй, спробуйте, розм. Уживається як погроза або як застереження не робити чого-небудь. - Одривай [хату], а ні, я сама одірву, - говорила Мотря. - Ану, ну, спробуй! (Н.-Лев., II, 1956, 361).
2. перех. і без додатка. З'їсти або випити трохи чого-небудь для визначення смаку; покуштувати. - Справжня господиня! - спробувавши галушки, хвалить батько дочку, а та лукаво посміюється (Стельмах, II, 1962, 105); - Може, ви нашої картоплі спробуєте? У банячку її варила,.. гляньте, як позапікалась, порум'яніла (Гуц., З горіха.., 1967, 71); // Спожити що-небудь. Не існувало, мабуть, такого сорту чаю, якого б вона не спробувала (Донч., V, 1957, 444); - Ось тепер.. можна й вина, можна й пива спробувати (Шиян, Баланда, 1957, 44); // перен. Пізнати що-небудь на власному досвіді, зазнати самому чогось. Ледве дитина спробувала науки, і вже вона.. ненавиділа школу (Н.-Лев., І, 1956, 174); Не воювавши, не спробувавши бою, сидить [Духнович] калікою в лісі, під дощем біля купи снарядів (Гончар, Людина.., 1960, 99).
3. перех., також у сполуч. із спол. чи. Визначити, перевірити якість, властивість і т. ін. чого-небудь. Зустрічаючись на співках, Проскуров якось запросив його додому, щоб спробувати і поставити голос (Ле, Право.., 1957, 32); Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові, потім і другою й гуцнув, немов спробував, чи витримає (Головко, II, 1957, 166); Він обійшов навколо озеречка, спробував чобітьми, чи міцний лід (Стельмах, І, 1962, 346); Хоч нам з Іванком хотілося використати відсутність майстра, щоб і собі спробувати лезо столярських інструментів, та ми пішли за ним у хату (Томч., Готель.., 1960, 90); // Застосувати що-небудь, випробувати в дії. Для лікування спробували сульфідин; // Випробувати чиї-небудь якості, властивості, перевірити когось на здатність до чогось. Спробуємо тебе на ділі, а то на словах ви всі молодці (Хотк., І, 1966, 85).
Спробувати на зубах - перевірити зубами твердість монети, визначаючи, чи не фальшива вона. Дома він показав червінця батькові. Дорохтей.. уважно вислухав сина, на кутніх зубах спробував золото, кинув його.. на стіл і одвернувся (Стельмах, І, 1962, 50).
@ Спробувати перо (пера) - попробувати писати які-небудь твори; Спробувати себе - те саме, що Спробувати [свої (своєї)] сили (силу) (див. сила). У тлумача спалахнули вуха... Він трохи закашлявсь, але не розгубився. - Бачите, добродію, вивчаю ті мови і гадав трохи спробувати себе... (Досв., Гюлле, 1961, 44); Спробувати [свої (своєї)] сили (силу) див. сила; Спробувати щастя див. щастя.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спробую | спробуємо |
2 особа | спробуєш | спробуєте |
3 особа | спробує | спробують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спробував | спробували |
Жіночий рід | спробувала | |
Середній рід | спробувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спробуймо | |
2 особа | спробуй | спробуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спробувавши |