співацький
СПІВАЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до співак. Знайомлячись із побутом професійних співців-кобзарів і лірників, натрапляємо на сліди їх цехових організацій і співацьких шкіл (Муз. праці, 1970, 287); // Який складається із співаків, охоплює співаків. Дуже радий був перечути від вас про широкі плани і заходи організації співацьких товариств у Галичині (Муз. праці, 1970, 544).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | співацький | співацька | співацьке | співацькі |
Родовий | співацького | співацької | співацького | співацьких |
Давальний | співацькому | співацькій | співацькому | співацьким |
Знахідний | співацький, співацького | співацьку | співацьке | співацькі, співацьких |
Орудний | співацьким | співацькою | співацьким | співацькими |
Місцевий | на/у співацькому, співацькім | на/у співацькій | на/у співацькому, співацькім | на/у співацьких |