співзвучність
СПІВЗВУЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до співзвучний. Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим.. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (Вітч., 4, 1963, 204); Народність мистецтва, народність літератури - це ідейна співзвучність художнього твору з думами й прагненнями трудового народу (Рильський, IX, 1962, 166); «Загибель ескадри», «Гадюка», «Лють» [кінофільми].. привертають до себе увагу насамперед глибокою співзвучністю добі (Мист., 6, 1965, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співзвучність | співзвучності |
Родовий | співзвучності, співзвучности | співзвучностей |
Давальний | співзвучності | співзвучностям |
Знахідний | співзвучність | співзвучності |
Орудний | співзвучністю | співзвучностями |
Місцевий | на/у співзвучності | на/у співзвучностях |
Кличний | співзвучносте | співзвучності |