співчутливість
СПІВЧУТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. співчутливий. [Спартак:] Свою ти справу робиш непогано, Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість... (Дмит., Драм. тв., 1958, 42); Дитячі стосунки з тваринами - це ціла школа людяності, співчутливості (Хлібороб Укр., 5, 1971, 35); Мстислав закінчив читати, торкнувся вуса і глянув на Дмитрія. В цьому погляді вловив Дмитрій співчутливість і рішучість (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 211).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співчутливість | співчутливості |
Родовий | співчутливості, співчутливости | співчутливостей |
Давальний | співчутливості | співчутливостям |
Знахідний | співчутливість | співчутливості |
Орудний | співчутливістю | співчутливостями |
Місцевий | на/у співчутливості | на/у співчутливостях |
Кличний | співчутливосте | співчутливості |