спідничник
СПІДНИЧНИК, а, ч., розм. 1. Кравець, що шиє спідниці.
2. перен. Той, хто дуже любить жінок; залицяльник, зальотник. Самчук сердиться.. Розмріяний стариган і спідничник не хоче ні з ким розмовляти (Мельн., Поріддя.., 1959, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спідничник | спідничники |
Родовий | спідничника | спідничників |
Давальний | спідничникові, спідничнику | спідничникам |
Знахідний | спідничника | спідничників |
Орудний | спідничником | спідничниками |
Місцевий | на/у спідничнику, спідничникові | на/у спідничниках |
Кличний | спідничнику | спідничники |