спізнений
СПІЗНЕНИЙ, а, е. Який спізнився; запізнений. Проїздять останні спізнені екіпажі (Коцюб., II, 1955, 427); Особа спізнена швиденько увійшла (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 43); Останнього дня перед від'їздом надійшла.. спізнена листівка від Івонка (Вільде, Б'є восьма, 1945, 134); // Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням; пізній. Воно [село] тепер тулиться в своїх садках, що задля спізненої весни тілько що покрилися сріблястими бруньками (Фр., VIII, 1952, 9); Ти - як удар святого грому, Як дощ для спраглої землі. Тобі несу і відкриваю Я й радість, ніжну та безкраю, І блідні, спізнені жалі (Рильський, І, 1960, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спізнений | спізнена | спізнене | спізнені |
Родовий | спізненого | спізненої | спізненого | спізнених |
Давальний | спізненому | спізненій | спізненому | спізненим |
Знахідний | спізнений, спізненого | спізнену | спізнене | спізнені, спізнених |
Орудний | спізненим | спізненою | спізненим | спізненими |
Місцевий | на/у спізненому, спізненім | на/у спізненій | на/у спізненому, спізненім | на/у спізнених |