спікання
СПІКАННЯ, я, с. 1. Щільне з'єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Спікання торф'яних пластів.
2. Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація. Уперше в металургійній практиці здійснено промислове випробування технології спікання агломераційної шихти з застосуванням кисню (Рад. Укр., 23.III 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спікання | спікання |
Родовий | спікання | спікань |
Давальний | спіканню | спіканням |
Знахідний | спікання | спікання |
Орудний | спіканням | спіканнями |
Місцевий | на/у спіканні | на/у спіканнях |
Кличний | спікання | спікання |