старанно
СТАРАННО. Присл. до старанний. Підняв [Карпо Петрович].. картуз, обтер старанно (Коцюб., II, 1955, 380); - Нехай і в нашій хаті буде свято, - говорив Антон, старанно розтрушуючи сіно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 145); Вона любила свою роботу, виконувала її старанно, не уявляючи собі людського життя без праці (Дмит., Наречена, 1959, 237); * Образно. Вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині (Коцюб., II, 1955, 320).