старість
СТАРІСТЬ, рості, ж . 1. Період життя, що наступає після зрілості і характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого-небудь; протилежне молодість. Старість іде і хвороби веде (Укр.. присл.., 1955, 149); Всього надбали. Та діточок у їх бігма.. Хто ж їх старість привітає, За дитину стане? (Шевч., І, 1963, 310); Старші невістки та дочки зглянулись на материну старість і по черзі приходили помагати матері прати плаття зимою на річці (Н.-Лев., VI, 1966, 410); Старість з фізіологічної точки зору характеризується зниженням функцій усіх систем організму (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 79); В білій сорочці, весь білий і прозорий від старості й доброти, лежав мій дід Семен, колишній чумак (Довж., І, 1958, 65); Петро лишився у неї єдиним сином - втіха її старості, підтримка і надія (Вол., Озеро.., 1959, 59).
До старості доходити (дійти, доживати, дожити); У (в) старість приходити (прийти) - досягати старих років, похилого віку. Ти вже до старості доходиш, так позабував єси, що то є молод чоловік (Кв.-Осн., II, 1956, 330); - Дожити до глибокої старості я раджу всім (Ю. Янов., II, 1958, 13); Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (Рильський, Голос. осінь, 1959, 30); Заспокоїти старість див. заспокоювати; Зігрівати (зогрівати, зігріти, зогріти) старість див. зігрівати; На старість (старості); Під старість - на схилі віку, досягши похилого віку. Дума [Вовк]: - Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Гл., Вибр., 1951, 30); Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Тют., Вир, 1964, 21); Йому поставлять пам'ятник. Він буде вирізьблений не похилим, яким він був на старості, а прямий і відвертий, з непокритою головою (Довж., І, 1958, 500); Коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість (Укр.. присл.., 1963, 123); Цар під старість оженився (За походами спізнився), І на горе, на біду Взяв царицю молоду (Перв., Райдуга.., 1960, 86); На старості літ див. літа; Старість лягає на плечі див. плече.
2. Довгочасне, тривале існування чого-небудь (про предмети). Темна стара церковка. Уся вона наче скорчилася від старості (Вовчок, І, 1955, 302); Там стояв під сливкою старий ослін на трьох ніжках, бо четверта зогнила зі старості та й відпала (Март., Тв., 1954, 229).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | старість | старості |
Родовий | старості, старости | старостей |
Давальний | старості | старостям |
Знахідний | старість | старості |
Орудний | старістю | старостями |
Місцевий | на/у старості | на/у старостях |
Кличний | старосте | старості |
староста
СТАРОСТА, и, ч . 1. На Україні, в Польщі та в Литовському князівстві (у XV-XVIII ст.) - керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування; війт. Ввечері прибули старости з Прилук та з Лохвиці і принесли князеві нову неприємну звістку, що по лісах, по дібровах збираються якісь гультяї, не то козаки, не то селяни (Н.-Лев., VII, 1966, 144); Староста черкаський і канівський Дашкевич просив у великого князя литовського осібної організації для козаків, але не дано (Л. Укр., VIII, 1965, 251); Тоді-бо дійшло безладдя в Польщі до того, що робив усякий староста, усякий ротмістр, усякий значний чоловік, що йому в божевільну голову прийде, а найбільш із народом неоружним, з міщанами і хліборобами, котрі не мали жодного способу супротив його стати (П. Куліш, Вибр., 1969, 51).
2. У Західній Україні (до 1939 року) - начальник, голова повіту. При обіді директор сказав своїм дітям, що має намір виїхати на який час до доньки, що була замужем за старостою (Мак., Вибр., 1956, 385); Війт доніс до старости, що Коваленко побудував на громадській толоці нову хату та що повинен платити податок (Март., Тв., 1954, 176).
3. У царській Росії - голова сільської громади. В нашого старости три радості: корова здохла, хата згоріла та жінка вмерла (Укр.. присл.., 1963, 133); Він звелів одвести бурлак до тюрми, а на суд привести того старосту й писаря, що видавали пашпорти [бурлакам] (Н.-Лев., II, 1956, 253); Часом збирались гості. Холодком, в свято, приходив Скоробагатько Максим, староста сільський, якого дражнили «вовчком», і тесть Підпари, Гаврило (Коцюб., II, 1955, 52); Довідався Семен, що батько його все своє життя обсівав мізерний шмат землі, який врізався клином у десятини сільського старости (Сміл., Зустрічі, 1936, 30).
4. Виборна або призначена особа для ведення справ якого-небудь громадського колективу, товариства і т. ін. Люди казали, що церковний староста з одних недогарків [свічок] нажив казан грошви (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 14); За кілька днів німці [фашисти] наставили старого Кажана старостою (Цюпа, Три явори, 1958, 43); // У середніх та вищих учбових закладах - призначена чи обрана особа, що очолює клас, курс, групу і т. ін. Ліда вчиться дуже добре, і її обрали старостою класу (Коп., Вибр., 1953, 463).
5. Особа, що сватає жениха нареченій або наречену женихові. Просив Пархім Остапа, щоб пішов за нього старостою до Хіврі (Кв.-Осн., II, 1956, 487); Старости.. уговорювали.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Григ., Вибр., 1959, 36); Одної неділі сидимо ми собі, аж тут і старости на подвір'я (Федьк., Буковина, 1950, 139); Молодих запрошують до хати. У ній вступає в свої права весільний староста (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 45).
Засилати (заслати, присилати, прислати, слати i т. ін. ) старостів - посилати старостів до дівчини, жінки або її батьків, просячи згоди на шлюб; свататися. Сказала Настя, стоячи під яблунею: - Піду за тебе, присилай старостів! (Коцюб., І, 1955, 24); Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (Стельмах, II, 1962, 20); Перев'язувати (перев'язати) старостів див. перев'язувати; Сідайте (сідай, сядьте, сядь), щоб старости сідали див. сідати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | староста | старости |
Родовий | старости | старост |
Давальний | старості | старостам |
Знахідний | старосту | старост |
Орудний | старостою | старостами |
Місцевий | на/у старості | на/у старостах |
Кличний | старосто | старости |