стартовик
СТАРТОВИК, а, ч . Робітник стартової команди космодрому або ракетодрому. - Тривога! Мчать на позиції стартовики. Націлилося в блакить срібне тіло ракети (Літ. Укр., 23.II 1965, 1); Поки стартовики готували пускові установки, заряджали ракети, складали різні нормативи, в кабінах станції наведення ракет за заздалегідь розробленим графіком тривали регламентні роботи (Веч. Київ, 9.I 1968, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стартовик | стартовики |
Родовий | стартовика | стартовиків |
Давальний | стартовикові, стартовику | стартовикам |
Знахідний | стартовика | стартовиків |
Орудний | стартовиком | стартовиками |
Місцевий | на/у стартовику, стартовикові | на/у стартовиках |
Кличний | стартовику | стартовики |