статурний
СТАТУРНИЙ, а, е. Стрункий, з гарною, пропорційно складеною фігурою; статний. Висока, статурна, чорнява дівка стрибнула з повозки (Л. Янов., І, 1959, 135); Всі Ковалі з цього роду, як чоловіки, так і жінки, дуже вродливі, чисті з обличчя, високі й статурні (Кучер, Прощай.., 1957, 136); // Гарний, пропорційно складений. В його фігурі, хоч і статурній, ладній, завжди було щось ліниве, розслаблене (Мушк., Чорний хліб, 1960, 139); На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | статурний | статурна | статурне | статурні |
Родовий | статурного | статурної | статурного | статурних |
Давальний | статурному | статурній | статурному | статурним |
Знахідний | статурний, статурного | статурну | статурне | статурні, статурних |
Орудний | статурним | статурною | статурним | статурними |
Місцевий | на/у статурному, статурнім | на/у статурній | на/у статурному, статурнім | на/у статурних |