стегно
СТЕГНО, а, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу. Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (Коцюб., II, 1955, 150); Він їв.. стегно з індика (Март., Тв., 1954, 403); Вона витяглась, була ставна, мала тугі, пружні ноги, виразно окреслені стегна, тонкий стан (Скл., Святослав, 1959, 177); Два автоматні диски, що теліпалися на реміняці, били його по стегнах (Тют., Вир, 1964, 488).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стегно | стегна |
Родовий | стегна | стеген, стегон |
Давальний | стегну | стегнам |
Знахідний | стегно | стегна |
Орудний | стегном | стегнами |
Місцевий | на/у стегні | на/у стегнах |
Кличний | стегно | стегна |