стикувальний
СТИКУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для здійснення стикування. В ході шестидобового орбітального польоту [корабля «Союз-16»] проведено заплановані випробування нового стикувального агрегату і його автоматики (Літ. Укр., 10.XII 1974, 1); Стикувальний механізм; Стикувальне обладнання.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стикувальний | стикувальна | стикувальне | стикувальні |
Родовий | стикувального | стикувальної | стикувального | стикувальних |
Давальний | стикувальному | стикувальній | стикувальному | стикувальним |
Знахідний | стикувальний, стикувального | стикувальну | стикувальне | стикувальні, стикувальних |
Орудний | стикувальним | стикувальною | стикувальним | стикувальними |
Місцевий | на/у стикувальному, стикувальнім | на/у стикувальній | на/у стикувальному, стикувальнім | на/у стикувальних |