столипінець
СТОЛИПІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Прихильник столипінщини, столипінської аграрної реформи. - Які ми у чорта різні? Ти столипінець, а я пролетарій! (Гончар, II, 1959, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | столипінець | столипінці |
Родовий | столипінця | столипінців |
Давальний | столипінцеві, столипінцю | столипінцям |
Знахідний | столипінця | столипінців |
Орудний | столипінцем | столипінцями |
Місцевий | на/у столипінці, столипінцеві | на/у столипінцях |
Кличний | столипінцю | столипінці |