сторожка
СТОРОЖКА, и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (Н.-Лев., II, 1956, 206); Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок... (Скл., М. ІЦорс, 1938, 71); Школа містилася в колишній церковній сторожці (Стельмах, І, 1962, 198).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторожка | сторожки |
Родовий | сторожки | сторожок |
Давальний | сторожці | сторожкам |
Знахідний | сторожку | сторожки |
Орудний | сторожкою | сторожками |
Місцевий | на/у сторожці | на/у сторожках |
Кличний | сторожко | сторожки |
сторожкий
СТОРОЖКИЙ, а, е. 1. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений. Переживання останніх місяців зробили її недовірливою і сторожкою (Вільде, Сестри.., 1958, 535); Віталій.. помічає, що й Тоня зараз якась не така, якась сторожка, строгіша (Гончар, Тронка, 1963, 34); * Образно. Гори й долини лежали сторожкі, німі (Скл., Карпати, II, 1954, 358); // Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). Біжать, поступаючи злегка, Газелі стрункі, сторожкі (Л. Укр., IV, 1954, 81); Дика гуска - птиця вельми обережна й вельми сторожка, підкрастися до неї важко (Вишня, II, 1956, 183); // Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що-небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.). Сторожке Богунове вухо здалеку вловило кінський тупіт (Кач., Вибр., 1953, 147).
2. Сповнений настороженості, тривоги. Птахи та солдати ще спали сторожким сном (Перв., Дикий мед, 1963, 269); Натовпом пройшов стриманий шепіт сотні голосів,.. залягла сторожка тиша (Епік, Тв., 1958, 335); // Який виражає напруженість, настороженість. Весь час вона була тепер під чиїмось сторожким поглядом, що.. ніби оберігав її від Фросеньки (Гончар, Дорога.., 1953, 53); Не чекала [Ярина] від нього добра, не вірила йому й дивилася сторожким оком (Жур., Звич. турботи, 1960, 203); // Стриманий, притишений (про рухи, звуки); обережний. Василь Васильович ступав повільною і сторожкою ходою (Дмит., Наречена, 1959, 126); Тонкий слух хлопця перехоплює сторожкий шерех, - здається, наче хтось, скрадаючись, пробирається в чагарниках (Кол., Терен.., 1959, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сторожкий | сторожка | сторожке | сторожкі |
Родовий | сторожкого | сторожкої | сторожкого | сторожких |
Давальний | сторожкому | сторожкій | сторожкому | сторожким |
Знахідний | сторожкий, сторожкого | сторожку | сторожке | сторожкі, сторожких |
Орудний | сторожким | сторожкою | сторожким | сторожкими |
Місцевий | на/у сторожкому, сторожкім | на/у сторожкій | на/у сторожкому, сторожкім | на/у сторожких |
сторожок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторожок | сторожки |
Родовий | сторожка | сторожків |
Давальний | сторожкові, сторожку | сторожкам |
Знахідний | сторожок | сторожки |
Орудний | сторожком | сторожками |
Місцевий | на/у сторожку | на/у сторожках |
Кличний | сторожку | сторожки |