стояння
СТОЯННЯ, я, с. Дія за знач. стояти 1, 2, 4, 6-10, 15. Яць Коваль ввійшов до ванькира.. - Сідайте коло нас, - мовив Чапля. - Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (Фр., VIII, 1952, 19); Ми поверталися до казарм перетомлені, розбиті тупим стоянням на тій нудній церемонії (Кол., На фронті.., 1959, 50); Густота стояння сосен, їх віддаленість від джерел пилу й вологи також позначаються на ароматичності повітря (Наука... 9, 1956, 18); Сільські гідроелектростанції будують в долинах рік при високому стоянні грунтових вод (Довідник сіль. будівельника, 1956, 191); Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби і тисячі незгод розкладали військо (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504); Сонячне проміння падає на поверхню землі під різними кутами залежно від висоти стояння сонця (Жилий буд. колгоспника, 1956, 100).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стояння | стояння |
Родовий | стояння | стоянь |
Давальний | стоянню | стоянням |
Знахідний | стояння | стояння |
Орудний | стоянням | стояннями |
Місцевий | на/у стоянні | на/у стояннях |
Кличний | стояння | стояння |