стравлювати
СТРАВЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко СТРАВЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТРАВИТИ, стравлю, стравиш; мн. стравлять; док., перех . 1. Провадити спаш чого-небудь. Бувають.. випадки, коли озимина переростає і її спасують. Цього не слід допускати тому, що тварини витоптують рослини, стравляють їх дуже низько, а іноді навіть витягують з корінням (Хлібороб Укр., 8, 1972, 17); Стравити луки.
2. перев. док., діал. Сприйняти. - Не хоче мене пан, я обернуся до хлопів. Побачимо, як він се стравить (Фр., VIII, 1952, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стравлюю | стравлюємо |
2 особа | стравлюєш | стравлюєте |
3 особа | стравлює | стравлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стравлюватиму | стравлюватимемо |
2 особа | стравлюватимеш | стравлюватимете |
3 особа | стравлюватиме | стравлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стравлював | стравлювали |
Жіночий рід | стравлювала | |
Середній рід | стравлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стравлюймо | |
2 особа | стравлюй | стравлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стравлюючи | |
Минулий час | стравлювавши |