страмитися
СТРАМИТИСЯ, млюся, мишся: мн. страмляться; недок., розм . 1. Те саме, що соромитися 1. [Любов (обіймає тітку ):] Здорові, тіточко! Ну, де ж ваш ареопаг? [Олімпіада Іванівна (цілує, але все хмуриться ):] Страмилася би! (Л. Укр., II, 1951, 7); Сестра Вустя, зачувши переговори, налетіла відразу, напустилася на Сердюків: - Страмилися б видурювати в хлопця останнє, що є! (Гончар, І, 1959, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страмлюся | страмимося |
2 особа | страмишся | страмитеся |
3 особа | страмиться | страмляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страмитимуся | страмитимемося |
2 особа | страмитимешся | страмитиметеся |
3 особа | страмитиметься | страмитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | страмився | страмилися |
Жіночий рід | страмилася | |
Середній рід | страмилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | страмімося | |
2 особа | страмися | страміться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | страмлячись | |
Минулий час | страмившись |