страховка
СТРАХОВКА, и, ж . 1. Те саме, що страхування 1, 2. - Ми ходимо в гори вивчати їх, а не скручувати собі в'язи. Отже, жодного кроку без взаємної страховки (Шовк., Починається юність, 1938, 113); Вітер свистів і хрипів на всі голоси, намагаючись щохвилини скинути вниз альпіністів, що висіли на стрімкій стіні, але страховка на гаках надійно тримала (Рад. Укр., 3.І 1969, 4).
2. розм. Грошова сума, яка виплачується потерпілій особі або установі відповідно договору про страхування. Говорили ото нам: - Застрахуйте, товариші селяни, хату, застрахуйте хліви, застрахуйте комору... Платити не багато, а воно, не дай бог якого нещастя, дивись - страховку одержав і знову хазяїн... (Вишня, І, 1956, 127).
3. розм. Те саме, що Страхова плата (див. страховий). [Гаєнко:] О, і Мотря тут!.. Краще б ти несла страховку швидше до сільради (Голов., Драми, 1958, 359).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | страховка | страховки |
Родовий | страховки | страховок |
Давальний | страховці | страховкам |
Знахідний | страховку | страховки |
Орудний | страховкою | страховками |
Місцевий | на/у страховці | на/у страховках |
Кличний | страховко | страховки |