стривоженість
СТРИВОЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. стривожений 2. Дьяконов все з більшою стривоженістю прислухається до лементу (Гончар, Таврія... 1957, 562).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стривоженість | стривоженості |
Родовий | стривоженості, стривожености | стривоженостей |
Давальний | стривоженості | стривоженостям |
Знахідний | стривоженість | стривоженості |
Орудний | стривоженістю | стривоженостями |
Місцевий | на/у стривоженості | на/у стривоженостях |
Кличний | стривоженосте | стривоженості |