стрижка
СТРИЖКА, и, ж . 1. Дія за знач. стригти 1 і стригтися 1. Там, в холодку і затишку, Взявши машинки до рук, Дружно беруться за стрижку [овець] Дід і Микола-онук (С. Ол., Вибр., 1959, 144); Софійка обернулася до чергової, що теж була тут. - Коли стрижка й лазня? - Стригтимуть сьогодні, а лазня - завтра (Сміл., Зустрічі, 1936, 77).
2. Спосіб, форма, зразок підстригання волосся. Петро був не тим, яким я побачив його вперше. Справді ж бо, він був умитий, пострижений. Стрижка, правда, своєрідна, так кожного з нас стригли в Петрові роки, під драбинку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 165); Стрижка «під бокс» і спортивна сорочка з застіжкою «блискавка» робили його схожим на азартного молодого спортсмена (Гур.. Життя.., 1954, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрижка | стрижки |
Родовий | стрижки | стрижок |
Давальний | стрижці | стрижкам |
Знахідний | стрижку | стрижки |
Орудний | стрижкою | стрижками |
Місцевий | на/у стрижці | на/у стрижках |
Кличний | стрижко | стрижки |