стрийко
СТРИЙКО, а, ч., діал. Пестл. до стрий. - Як? То й вуйко не з релігійних переконань пішли на теологію? А я думала, що тільки один стрийко Нестор... наш гусарин (Вільде, III, 1968, 52); Ми приїхали до хати мого стрийка на сільськім драбинястім возі, вистеленому вщерть пахучим сіном (Літ. Укр., 4.VIII 1967, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрийко | стрийки |
Родовий | стрийка | стрийків |
Давальний | стрийкові, стрийку | стрийкам |
Знахідний | стрийка | стрийків |
Орудний | стрийком | стрийками |
Місцевий | на/у стрийку, стрийкові | на/у стрийках |
Кличний | стрийку | стрийки |