стримування
СТРИМУВАННЯ, я, с. Дія за знач. стримувати. В більшості розвинутих капіталістичних країн уряди проводять політику стримування зростання заробітної плати (Ком. Укр., 4, 1966, 73); Не налягай [сестра] дуже на те стримування; розпускатись, запевне, негаразд, але занадто велике стримування доводить часом людей до істерії! (Л. Укр., V, 1956, 223); Людині після довгого суворого стримування так раптом захочеться поділитися з ким-небудь своїм найсердечнішим, найінтимнішим... (Гончар, III, 1959, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стримування | стримування |
Родовий | стримування | стримувань |
Давальний | стримуванню | стримуванням |
Знахідний | стримування | стримування |
Орудний | стримуванням | стримуваннями |
Місцевий | на/у стримуванні | на/у стримуваннях |
Кличний | стримування | стримування |