строкатіти
СТРОКАТІТИ, іє, недок., рідко. Виділятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю і т. ін. Квітники строкатіли трояндовою різнобарвністю, господарська дбайливість прозирала з кожного клаптика землі (Загреб., Шепіт, 1966, 249); Ліворуч поле порізане межами, за якими строкатіє пшениця, кукурудза, картопля (Вільде, Пов. і опов., 1949, 264); Стіни агітземлянки строкатіли плакатами (Ткач, Крута хвиля, 1954, 108).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | строкатію | строкатіємо |
2 особа | строкатієш | строкатієте |
3 особа | строкатіє | строкатіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | строкатітиму | строкатітимемо |
2 особа | строкатітимеш | строкатітимете |
3 особа | строкатітиме | строкатітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | строкатів | строкатіли |
Жіночий рід | строкатіла | |
Середній рід | строкатіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | строкатіймо | |
2 особа | строкатій | строкатійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | строкатіючи | |
Минулий час | строкатівши |