стромляти
СТРОМЛЯТИ, яю, яєш, недок., СТРОМИТИ, стромлю, стромиш; мн. стромлять; док., перех . 1. у що, між що. Втикати, всовувати що-небудь у щось, між щось. Не стромляй пальці між двері, бо прищикнуть (Укр.. присл.., 1963, 335); - Ой боже мій..! - крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку, - тепер про мене стромляй руку в лемішку та й мішай (Н.-Лев., II, 1956, 324); Олексій Максимович машинально виймає цигарку, запалює її і майже відразу ж починає стромляти в рот другу (Баш, На землі.., 1957, 22); - Вранці дим курить із скирти Дороша! Стромиш руку - гаряча солома. Спарюється (Горд., Дівчина.., 1954, 237); * Образно. - Коли королеві скучно, що він мав робити? - запитує Михай і стромляє в обличчя маршала свої пусті водянисті очі (Чаб., Балкан. весна, 1960, 227).
@ Стромляти [свого] носа куди - втручатися в що-небудь. - Він скрізь завше стромляє носа не в своє діло (Вас., IV, 1960, 22); - Не люблю, як ото баби стромляють, де не слід їм, свого носа... (Кач., II, 1958, 54); Стромляти шию в зашморг (ярмо і т. ін. ) - ставити себе в несприятливі умови. - Людей я, Тарасе Демидовичу, знаю, зуби на їх проїв. Це вам не Тит Назарович.. Добровільно ніхто шиї в зашморг не стромляє (Збан., Малин. дзвін, 1958, 292); Який, справді, в заробітчанина вибір? Як не в Харитоненка, так в Кеніга треба стромляти шию в ярмо (Горд., Заробітчани, 1949, 31).
2. за що. Засовувати, закладати що-небудь за щось. Він надівав чорного шкіряного кашкета.., за пояс стромляв дві білих гранати без капсулів і в руки брав жовтого портфеля невідомо з чим (Ю. Янов., І, 1958, 121); Годиною пізніше він уже господарював у роті.. Стромляв пальці кожному за ремінь, шарпав до себе та визначав, чи досить туго підперезані орли (Гончар, III, 1959, 326).
3. за що. Настромлювати, насаджувати когось, щось на що-небудь. За Дніпром, де ще не так давно .. гетьман Миколай Потоцький та Самійло Лащ вкупі з Вишневецьким обставляли шляхи шибеницями та залізними палями, стромляли, на ті палі козаків та хлопів, вже настала воля (Н.-Лев., VII, 1966, 164); Оббілувавши оленів і потрух увесь повиймавши, Тут вирізають [троянці] шматки соковиті, стромляють на рожна (Зеров, Вибр., 1966, 227).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стромляю | стромляємо |
2 особа | стромляєш | стромляєте |
3 особа | стромляє | стромляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стромлятиму | стромлятимемо |
2 особа | стромлятимеш | стромлятимете |
3 особа | стромлятиме | стромлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стромляв | стромляли |
Жіночий рід | стромляла | |
Середній рід | стромляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стромляймо | |
2 особа | стромляй | стромляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стромляючи | |
Минулий час | стромлявши |