строчка
СТРОЧКА, и, ж . 1. Дія за знач. строчити 1. Вся розмова відбувається в паузах, поки Олена готує шитво для другої чергової строчки (Головко, І, 1957, 486).
2. Ряд повторюваних ручних або машинних стібків. Варіантів модної спідниці багато: оздоблена строчкою, накладними кишенями, декоративними кишенями і поясом (Мист., 5, 1968, 39); В нових розроблених моделях жіночих пальт з'явилися й нові елементи: тиснення, вишивка, художня строчка (Рад. Укр., 11.VII 1967, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | строчка | строчки |
Родовий | строчки | строчок |
Давальний | строчці | строчкам |
Знахідний | строчку | строчки |
Орудний | строчкою | строчками |
Місцевий | на/у строчці | на/у строчках |
Кличний | строчко | строчки |
строчок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | строчок | строчки |
Родовий | строчка | строчків |
Давальний | строчкові, строчку | строчкам |
Знахідний | строчок | строчки |
Орудний | строчком | строчками |
Місцевий | на/у строчку | на/у строчках |
Кличний | строчку | строчки |