струп'я
СТРУП'Я, я, с. Збірн. до струп. На підводах заворушились обідрані, тремтячі кім'яхи тіл. Більшість із них були в самій білизні. Вона, як пластир, облипала їх укриті струп'ям, гострі, випнуті маслаки (Мик., II, 1957, 562); * У порівн. Панські економії вкрили Україну, мов погане струп'я, а бідному селянинові немає де й ногою ступити (Цюпа, Україна.., 1960, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | струп'я | струп'я |
Родовий | струп'я | струп'ів |
Давальний | струп'ю | струп'ям |
Знахідний | струп'я | струп'я |
Орудний | струп'ям | струп'ями |
Місцевий | на/у струп'ї | на/у струп'ях |
Кличний | струп'я | струп'я |