стрійний
СТРІЙНИЙ, а, е, розм . 1. Гарно одягнений, нарядний; // З гарними барвами, формами, з красивим пір'ям, пухом і т. ін. (про природу, рослини, тварин тощо). Люблю луг, сонцем опромінений, В китиці білій стрійну калину І незабудку, фіалку синю (У. Кравч., Вибр., 1958, 207).
2. Злагоджений, гармонійний (про звуки). Могучі, стрійні акорди потрясли цілим організмом молодої дівчини (Фр., II, 1950, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стрійний | стрійна | стрійне | стрійні |
Родовий | стрійного | стрійної | стрійного | стрійних |
Давальний | стрійному | стрійній | стрійному | стрійним |
Знахідний | стрійний, стрійного | стрійну | стрійне | стрійні, стрійних |
Орудний | стрійним | стрійною | стрійним | стрійними |
Місцевий | на/у стрійному, стрійнім | на/у стрійній | на/у стрійному, стрійнім | на/у стрійних |