стрілочник
СТРІЛОЧНИК, а, ч. Робітник, який переводить стрілки на залізничних коліях і виконує інші допоміжні роботи на залізниці. Стрілочник Онисько, Коли поїзд близько, Семафор підводить, Стрілку переводить (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 68); На пероні замітав вусатий стрілочник з мідною дудкою біля пояса (Кучер, Трудна любов, 1960, 203).
@ Стрілочник винуватий, ірон. - уживається в тих випадках, коли відповідальність за якусь катастрофу, невдачу і т. ін. покладають на рядового виконавця. - Та ще ж канал не готовий... - Воду не підвели.. - Стрілочник завжди винуватий (Гончар, Тронка, 1963, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрілочник | стрілочники |
Родовий | стрілочника | стрілочників |
Давальний | стрілочникові, стрілочнику | стрілочникам |
Знахідний | стрілочника | стрілочників |
Орудний | стрілочником | стрілочниками |
Місцевий | на/у стрілочнику, стрілочникові | на/у стрілочниках |
Кличний | стрілочнику | стрілочники |