стрільник
СТРІЛЬНИК, а, ч., іст. Майстер, що виготовляє стріли. У Києві [у XVII ст.] існували цехи: кравецький, ковальський, шевський, цирульний, кушнірський, а також стрільників, лучників та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 285).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрільник | стрільники |
Родовий | стрільника | стрільників |
Давальний | стрільникові, стрільнику | стрільникам |
Знахідний | стрільника | стрільників |
Орудний | стрільником | стрільниками |
Місцевий | на/у стрільнику, стрільникові | на/у стрільниках |
Кличний | стрільнику | стрільники |