стрішка
СТРІШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стріха. Спішку, спішку! Побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть (Укр.. присл.., 1963, 95); Ой стояла дівчинонька під новою стрішкой [стрішкою]. Та вабила козаченька волоським горішком (Коломийки, 1969, 130); * Образно. Здивовано зводить [Іван].. над очима стрішки білих брів (Збан., Єдина, 1959, 157); * У порівн. Був він босий, давно не стрижений, з кучмою русявого чуба, що стрішкою спадав на лоб і потилицю (Коз., Блискавка, 1962, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрішка | стрішки |
Родовий | стрішки | стрішок |
Давальний | стрішці | стрішкам |
Знахідний | стрішку | стрішки |
Орудний | стрішкою | стрішками |
Місцевий | на/у стрішці | на/у стрішках |
Кличний | стрішко | стрішки |