стукалка
СТУКАЛКА, и, ж . 1. Дерев'яний прилад, яким стукає нічний вартовий. Ходить поміж рядами крамничок та рундуків дід-сторож, стукалкою порушує тишу, доки втомиться (Шиян, Баланда, 1957, 82).
2. карт. Вид азартної картярської гри. Вечорами в учительській, де я мусив жити, не маючи квартири,.. ріжуться в стукалку вибрані драбівські типи (Вас., Незібр. тв., 1941, 188).
3. Вид дитячої гри. В чого тільки за день не нагуляються вони:.. і в квача,.. і в пекаря, і в стукалки (Кол., Терен.., 1959, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стукалка | стукалки |
Родовий | стукалки | стукалок |
Давальний | стукалці | стукалкам |
Знахідний | стукалку | стукалки |
Орудний | стукалкою | стукалками |
Місцевий | на/у стукалці | на/у стукалках |
Кличний | стукалко | стукалки |