стукотати
СТУКОТАТИ, очу, очеш і СТУКОТІТИ, очу, отиш, недок. Підсил. до стукати. В пекарні стукотять ножі, - кухарі обід готують (Н.-Лев., І, 1956, 149); З ранку й до ночі.. стукотіли по всьому містечку сокири теслярів (Гончар, Таврія, 1952, 33); - Давай, Івасю, удвох стукотати! - сказав Карпо і почав кулаком вибивати у двері (Мирний, І, 1954, 270); Краплинки дощу стукотять у віконце (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 89); На машинці стукотіла одна машиністка - білява тендітна панночка (Головко, II, 1957, 80); Дівчинка йде серед ночі, І не поверне назад. Серце ледь чутно стукоче... Серце не підведе! (Бичко, Вогнище, 1959, 216); У Роксани дрібно-дрібно стукотіло серце, дрижали від радості руки і ноги (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 149); // безос. Знову настала тиша, і Андрій чув, як у нього від напруження стукотіло в скронях (Гур., Наша молодість, 1949, 131).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стукочу | стукочемо |
2 особа | стукочеш | стукочете |
3 особа | стукоче | стукочуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стукотатиму | стукотатимемо |
2 особа | стукотатимеш | стукотатимете |
3 особа | стукотатиме | стукотатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стукотав | стукотали |
Жіночий рід | стукотала | |
Середній рід | стукотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стукочімо | |
2 особа | стукочи | стукочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стукочучи | |
Минулий час | стукотавши |