сумлінність
СУМЛІННІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. сумлінний. [Анна:] Признайте, що й ви не все по щирості чинили,.. то відки ж се тепер така сумлінність? (Л. Укр., III, 1952, 410); Старий коваль полюбив Лавріна Перегуду за вмілі руки, за сумлінність (Іщук, Вербівчани, 1961, 81); Тітка Клавда.. стояла на порозі й вітала гостей. Вона добровільно взяла на себе роль господині й виконувала її з усією сумлінністю (Вільде, Сестри.., 1958, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сумлінність | сумлінності |
Родовий | сумлінності, сумлінности | сумлінностей |
Давальний | сумлінності | сумлінностям |
Знахідний | сумлінність | сумлінності |
Орудний | сумлінністю | сумлінностями |
Місцевий | на/у сумлінності | на/у сумлінностях |
Кличний | сумлінносте | сумлінності |