суміжний
СУМІЖНИЙ, а, е. Який межує з ким-, чим-небудь, прилеглий до чогось. На суміжному полі стирчало [жито] догори, рідке та мізерне (Коцюб., І, 1955, 119); Чути музику й застольні пісні з суміжної зали, де бенкетує Воєвода з гостями (Коч., П'єси, 1951, 172); Він відчинив двері в суміжну з кабінетом кімнату (Головко, II, 1957, 562); Простягнута рука [турецького] міністра зустріла руку комісара.. - Мій уряд - уряд високої Турецької Республіки - доручив передати вам, а в вашій особі й урядові братнього й суміжного з нами Союзу, що ми.. простягаємо вам братню руку через море (Ю. Янов., II, 1958, 110); // Розташований поруч; сусідній. Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (Тулуб, В степу.., 1964, 19); В суміжному саду, за кущами,.. стояв отець Христофор (Довж., І, 1958, 406); // перен. Нерозривно зв'язаний з чим-небудь, близький до чогось. Чимало трактористів оволоділи суміжними спеціальностями - стали водіями кукурудзозбиральних комбайнів (Рад. Укр., 17.III 1961, 2); - Чи ми такі вже ніжні, що не під силу, скажем, нам професії суміжні? (Дор., Три богатирі, 1959, 46); Суміжні виробництва.
Суміжні кімнати - кімнати, які мають спільну стіну. Квартира у них невеличка - дві суміжні кімнатки (Баш, На.. дорозі, 1967, 165).
^ Суміжні кути, мат. - два кути, в яких одна сторона спільна, а дві інші є продовженням одна одної.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | суміжний | суміжна | суміжне | суміжні |
Родовий | суміжного | суміжної | суміжного | суміжних |
Давальний | суміжному | суміжній | суміжному | суміжним |
Знахідний | суміжний, суміжного | суміжну | суміжне | суміжні, суміжних |
Орудний | суміжним | суміжною | суміжним | суміжними |
Місцевий | на/у суміжному, суміжнім | на/у суміжній | на/у суміжному, суміжнім | на/у суміжних |