сумісницький
СУМІСНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до сумісник і сумісництво.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сумісницький | сумісницька | сумісницьке | сумісницькі |
Родовий | сумісницького | сумісницької | сумісницького | сумісницьких |
Давальний | сумісницькому | сумісницькій | сумісницькому | сумісницьким |
Знахідний | сумісницький, сумісницького | сумісницьку | сумісницьке | сумісницькі, сумісницьких |
Орудний | сумісницьким | сумісницькою | сумісницьким | сумісницькими |
Місцевий | на/у сумісницькому, сумісницькім | на/у сумісницькій | на/у сумісницькому, сумісницькім | на/у сумісницьких |